Кібербезпека у сучасному світі: що варто знати кожному

Сучасне життя дедалі більше переходить у цифровий формат. Ми навчаємось і працюємо онлайн, спілкуємось у соцмережах, замовляємо їжу через додатки, зберігаємо важливі документи у смартфоні, сплачуємо рахунки в мобільному банкінгу… Список можна продовжувати ще дуже довго. Такий спосіб життя вже давно перестав дивувати нас і став буденністю.

🔐 Вступ. Чому кібербезпека така важлива?

На перший погляд, цифровізація — це дуже позитивний тренд. Вона надає можливість пришвидшити рутинні задачі та розширює горизонти наших можливостей (на приклад, віддалена робота в іноземній компанії). Проте, з іншого боку, така стрімка диджиталізація відкриває безмежне поле можливостей для кіберзлочинців. Ми звикли думати, що в нас немає жодної цінної інформації і нас кібератаки не торкнуться. Насправді ж, наша інформація це дуже цінний та бажаний ресурс.

Кібершахраї не обирають лише багатих чи відомих. Кожен, у кого є смартфон, електронна пошта чи сторінка в Instagram знаходиться в зоні ризику. І, на жаль, саме звичайні користувачі стають найчастішими жертвами.

Ця стаття дуже бажана для прочитання всім, хто користується інтернетом, незалежно від віку чи досвіду. Ми розкажемо про найпопулярніші види шахрайства, чим наші дані можуть бути корисні для зловмисників, а також як вберегти себе від хакерських атак.

Photo by KATRIN BOLOVTSOVA: https://www.pexels.com/photo/young-woman-surfing-laptop-in-kitchen-4049990/ 

Що таке кіберзлочинність і чим вона небезпечна

Коли ми чуємо термін кіберзлочинність, у нашій уяві часто виникають образи хакерів, які зламують сервери великих корпорацій або урядових установ. Проте, важливо розуміти, що кіберзлочинність – це не лише про гучні атаки на великий бізнес. Насправді значна частина кіберзлочинів спрямована саме проти звичайних людей, таких як ви. Це щоденні шахрайські дії, які можуть завдати серйозної шкоди вашому фінансовому становищу та особистому життю.

Яка мета кібератак?

Основний мотив кіберзлочинців – це гроші. Вони постійно шукають способи незаконно збагатитися, використовуючи для цього цифрові технології. Це може бути пряма крадіжка коштів з ваших банківських рахунків, вимагання викупу за заблоковані файли, або ж обман з метою змусити вас добровільно переказати їм гроші.

Однак, гроші – це не єдина мета кіберзлочинців. Персональні дані також мають величезну цінність у їхніх руках. Ваше ім'я, адреса, номер телефону, дата народження, дані паспорта, паролі від різних акаунтів, адреса електронної пошти, інформація про ваші соціальні зв'язки та вподобання – усе це може бути використано для шахрайства, крадіжки особистості або продажу на чорному ринку іншим зловмисникам.

Слід усвідомити, що в сучасному цифровому світі кожен ґаджет є потенційною мішенню для кіберзлочинців. Незалежно від того, чи використовуєте ви інтернет для роботи, навчання, спілкування з друзями, онлайн-покупок або банківських операцій, ви створюєте цифровий слід, який може привернути увагу зловмисників.

Що саме шукають кіберзлочинці — і чим це загрожує вам

Існує поширений міф: «Кому я потрібен? У мене ж немає нічого цінного». Це дуже небезпечне переконання, яке призводить до легковажного ставлення щодо питань кібербезпеки. Насправді ваша особиста інформація має значну цінність для злочинців, і ось декілька прикладів того, як вони можуть її використати:

• Паспортні дані. Найчастіше — щоб взяти швидкі онлайн-кредити або відкрити банківські рахунки на ваше ім’я.
• Паролі. Для підбору паролів до інших сервісів (часто люди використовують один і той самий пароль скрізь 😬). Далі існує безліч сценаріїв використання: викрадення грошей, виманювання грошей у ваших знайомих, викрадення чутливих даних з ціллю подальшого шантажу тощо.
• Доступ до електронної пошти. За допомогою емейлу можна оновити паролі від інших сервісів. Як і в попередньому випадку, сценаріїв використання ваших даних може бути безліч, в залежності від зломаного шахраєм сервісу.
• Акаунти в соцмережах. Як правило, злочинці видають себе за вас, та пишуть вашим друзям з проханням надіслати гроші (найчастіше під приводом хвороби близької людини).
• Банківські картки та платіжні дані. Тут мотивація досить очевидна — зняти гроші або здійснити покупки.
• Документи, фото, відео, резервні копії. Хакери можуть зашифрувати ваші файли та вимагати гроші за їх розблокування. Або ж зловмисники можуть використовувати чутливі фото або відео для подальшого шантажу.
• Персональна інформація. Злочинці можуть продати ваші дані у даркнеті або використати їх для створення deepfake-контенту.

Це лише найчастіші мотиви, які спонукають кіберзлочинців влаштовувати атаки на пересічних людей. Список їхніх цілей значно ширший, сюди відноситься викрадення особистості, компрометація іміджу, вплив на думки широких мас та інше.

🤔 А ви впевнені, що зможете впізнати кібершахрая?

Іноді навіть досвідчені користувачі потрапляють у пастки. Пропонуємо пройти короткий тест на обізнаність у сфері кібербезпеки — дізнайтеся, наскільки добре ви захищені:

Пройти тест

Поширені види кіберзагроз

Кіберпростір сповнений небезпек, які можуть підстерігати вас на кожному кроці. Розуміння того, як саме діють кіберзлочинці, допоможе вам краще розпізнавати загрози. Розглянемо детальніше поширені види кіберзагроз, яким найчастіше піддаються пересічні користувачі.

🎣 Фішинг 

Це один з найпопулярніших та, на жаль, найдієвіших видів атак. Така атака спрямована на отримання конфіденційних даних шляхом обману та видавання себе за офіційних представників різних організацій. Особливістю фішингу є те, що жертва ділиться своїми персональними даними добровільно.

Photo by Mikhail Nilov: https://www.pexels.com/photo/a-man-holding-alphabet-keys-of-computer-keyboard-6964166/ 

Атака відбувається наступним чином.

Зловмисник створює підроблене повідомлення. Це може бути повідомлення у Viber, Telegram чи SMS, проте за статистикою, 96% фішингових атак проводяться за допомогою електронної пошти. Такі повідомлення імітують стиль та дизайн довіреної організації (наприклад, банку, платіжної системи, популярного сервісу). Вони масово розсилаються потенційним жертвам або надсилаються цілеспрямовано на конкретних осіб.
Повідомлення містить термінове прохання (наприклад, підтвердити дані, терміново оновити інформацію, сплатити рахунок) або привабливу пропозицію (наприклад, виграш призу). Характерною особливістю таких повідомлень є елементи тиску або терміновості.

Отож, користувач, повіривши інформації в повідомлення, переходить за посиланням, що веде на підроблену вебсторінку, яка візуально копіює справжній сайт. Там він вводить свої особисті дані (логін, пароль, номер картки, CVV-код, PIN-код), що миттєво передаються на сервери зловмисникам.

Що отримують шахраї?

В залежності від введеної вами інформації, хакер може отримати ваші облікові дані, фінансову інформацію, персональні дані тощо. Отримані дані використовуються для доступу до реальних акаунтів жертви, здійснення несанкціонованих транзакцій або продажу інформації іншим злочинцям.

Загроза для користувача

Найбільш очевидною втратою є гроші. Зловмисники можуть викрасти кошти з ваших банківських рахунків або списати гроші з кредитних карток. Не менш цінною втратою є доступ до ваших акаунтів в соцмережах або електронної пошти. Це дає змогу зловмиснику діяти від вашої особи, та виманювати кошти у ваших знайомих. Третьою, але не менш значущою втратою є ваша особиста інформація. Після потрапляння до рук зловмисників ваші персональні дані можуть бути використані для крадіжки особистості, шантажу або продажу іншим злочинцям. 

🛒🚫 Покупка неіснуючих товарів 

Це вид шахрайства, коли зловмисники пропонують до продажу товари, яких насправді не існує, зазвичай за дуже привабливою ціною, щоб спонукати жертву до швидкої оплати.

Як відбувається атака

Зловмисники створюють оголошення про продаж товару на популярних онлайн-майданчиках, у соціальних мережах або створюють не справжні інтернет-магазини. Ціна товару зазвичай значно нижча за ринкову.
Після того, як жертва зв'язується зі "продавцем", шахрай наполягає на повній або частковій передоплаті, часто відмовляючись від післяплати або особистої зустрічі. Після отримання грошей "продавець" зникає, а товар так і не надсилається. Іноді шахраї можуть також виманювати платіжні дані, перенаправляючи жертву на фішингову сторінку для оплати.

Ризики для жертви

Звісно у випадку такої атаки, жертва втрачає сплачені кошти, не отримуючи при цьому товару. Також є ризик компрометації платіжних даних.

Грошова допомога та виплати

Цей тип шахрайства пропонує виплати неіснуючих державних, соціальних, міжнародних або благодійних виплат та компенсацій для виманювання особистих та платіжних даних або коштів.

Шахрайська схема

Зловмисники поширюють інформацію (зазвичай масово) про нібито доступну грошову допомогу або компенсації через SMS, повідомлення в месенджерах, пости в соціальних мережах тощо. Ці повідомлення містять посилання на підроблені сайти, що імітують офіційні портали.

На цих сайтах жертву просять ввести особисті дані, включаючи банківські реквізити (номер картки, термін дії, CVV-код) або логін та пароль від інтернет-банкінгу, нібито для "оформлення" або "отримання" виплати. Замість отримання коштів, відбувається списання грошей з рахунку жертви, або вона підписується на сторонні сервіси з періодичним списанням.

🤝 Шахрайство через благодійні організації 

У цьому випадку зловмисники видають себе за представників благодійних фондів або волонтерів, щоб збирати кошти, які насправді не йдуть на допомогу, а привласнюються шахраями.

Шахраї створюють фейкові благодійні фонди, сторінки в соціальних мережах або оголошення, які імітують справжні збори на допомогу армії, постраждалим або іншим нужденним. Вони можуть використовувати емоційні історії, фотографії та відео, щоб викликати довіру та спонукати до пожертвувань.

Дуже часто при такому виді шахрайства, злочинці пропонують переказувати кошти на особисті банківські картки, а не на рахунки офіційних фондів. Також можуть організовувати фейкові кол-центри або розсилати листи від імені військових частин з проханням про допомогу. 

👾 Шкідливе програмне забезпечення (Malware) 

Malware — програмне забезпечення, розроблене з метою завдання шкоди комп'ютерним системам або їх користувачам.

Photo by Antoni Shkraba Studio: https://www.pexels.com/photo/person-using-black-laptop-computer-5475752/ 

Поширення

Шкідливе ПЗ (програмне забезпечення) може поширюватися через:

• заражені файли, що були завантажені з ненадійних джерел
• вкладення в електронних листах
• шкідливі посилання на вебсайтах
• через використання вразливостей програмного забезпечення
• через автоматичне завантаження при відвідуванні скомпрометованого сайту)
• через заражені зовнішні носії (USB-накопичувачі).

Після потрапляння на пристрій шкідливе ПЗ встановлюється та починає свою шкідливу діяльність. Це може бути крадіжка даних, блокування доступу до файлів, використання ресурсів пристрою для майнингу криптовалют чи розсилки спаму.

Що отримує хакер

Через шкідливу програму кіберзлочинці отримують конфіденційні дані, контроль над зараженим пристроєм, можливість використовувати ресурси пристрою в злочинних цілях.
Жертва при цьому втрачає конфіденційність, цілісність даних, працездатність пристрою, фінансові кошти.

Шахрайство 2.0: як штучний інтелект працює на злочинців

Здавалося б, штучний інтелект покликаний надати людству нові можливості для розвитку в найрізноманітніших сферах. Але, на жаль, покращень зазнали також і шахрайські схеми. Згідно з дослідженням Fintech Insider, вже у 2025 році на нас чекатиме нова хвиля кібершахрайства, посилена можливостями ШІ.

Діпфейки на дзвінку Zoom

Компрометація ділової електронної пошти виходить на новий рівень. У Гонконзі працівники компаній переказали майже $30 млн, повіривши, що спілкуються із власними керівниками через відеозустрічі. Насправді ж це були діпфейки — підроблені відео та аудіо, створені за допомогою ШІ. За даними компанії Medius, 53% бухгалтерів вже ставали мішенню подібних атак, 43% визнають, що зрештою стали жертвами атак.

За даними Medius

Романтичне шахрайство з чат-ботами

ШІ-боти, які фліртують замість шахраїв стали реальністю. Жертва спілкується з новим приятелем, навіть не підозрюючи, що на тому кінці до неї звертається набір алгоритмів. Це дає можливість шахраям виманювати гроші, коштовні подарунки або персональну інформацію.

Один із кіберзлочинців навіть похизувався на YouTube, як його бот спілкується з жінкою, видаючи себе за «коханого з-за кордону». І це лише початок: експерти прогнозують, що у 2025 році таких ботів стане значно більше.

Заманювання в інвестиції

Схеми, що заманюють вас у сумнівні інвестиційні схеми (їх ще називають "забій свиней") вже набирають обертів та активно покладаються на ШІ. Це шахрайство, де жертв заманюють у нібито перспективні інвестиційні проекти з обіцянками величезної дохідності, часто через соціальні мережі, такі як Telegram, LinkedIn або Instagram.

Цими схемами займаються цілі злочинні синдикати, які все частіше використовують діпфейки на базі ШІ для відеодзвінків, голосових клонів та чат-ботів. Це робить їхні "інвестиційні консультації" та "успішних інвесторів" надзвичайно переконливими. Хакер отримує ваші кошти, а ви втрачаєте всі свої інвестиції, усвідомлюючи, що стали жертвою складної та витонченої афери.

Як убезпечити себе від кібершахрайства?

У 2025 році шахраї працюють не лише з фішингом і підробленими сайтами — вони використовують штучний інтелект, дипфейки, соціальну інженерію й навіть аналіз вашого голосу.

Photo by Pixabay: https://www.pexels.com/photo/black-android-smartphone-on-top-of-white-book-39584/ 

Саме тому вже недостатньо просто «бути уважним». Потрібно мати чіткі цифрові звички та знати, як діяти у підозрілих ситуаціях. Нижче — дієві поради, які справді працюють 👇

1. Увімкніть двофакторну автентифікацію всюди, де це можливо 🔐 

Навіть якщо ваш пароль стане відомий зловмисникам, без коду з вашого телефону або застосунку вони не зможуть отримати доступ до акаунта.

2. Завжди перевіряйте, хто вам телефонує або пише 📞 

Отримали дзвінок з проханням переказати гроші чи поділитися даними? Навіть якщо це “керівник”, “кохана людина” чи “служба безпеки банку” — зробіть паузу. Перевірте особисто через інший канал: зателефонуйте самостійно або напишіть.

3. Не довіряйте обличчю чи голосу — це може бути підробка 🎭 

Сьогодні легко створити фальшиві відео з вашими знайомими або колегами, і вони виглядають дуже переконливо. Те саме — з голосом. Якщо хтось просить зробити щось терміново, тисне на емоції — варто насторожитися.

4. Ніколи не передавайте паролі, коди з SMS, банківські реквізити чи фото документів 🔒 

Жодна серйозна організація не запитує такі дані через листи, месенджери чи соціальні мережі. Навіть якщо вам здається, що це офіційне повідомлення, краще перевірити ще раз.

5. Не переходьте за підозрілими посиланнями 📨 

Перш ніж клацнути, подивіться, куди веде лінк. Часто шахраї маскують фейкові сайти під справжні (paypa1.com замість paypal.com). Якщо є сумніви — не відкривайте.

6. Думайте критично, особливо якщо щось виглядає занадто привабливо або терміново 🧠 

“Ви виграли айфон!”, “Вашу картку заблоковано!” або “Терміново потрібна допомога!” — усе це класичні гачки. Зловмисники розраховують, що ви не встигнете подумати.

7. Створюйте надійні паролі та користуйтеся менеджерами паролів 🔑 

Один пароль для всього подібний до одного ключа від квартири, машини й офісу. Краще використовувати складні, різні паролі для кожного сервісу, а зберігати їх — у надійному менеджері паролів.

8. Завжди оновлюйте програми, браузери та операційну систему 🧾 

Оновлення системи приносять не тільки новий дизайн, а й важливі покращення безпеки, які закривають вразливості. Обовʼязково вчасно оновлюйте свої пристрої.

9. Поширюйте знання 👨‍👩‍👧‍👦 

Розкажіть ці поради близьким, особливо старшим родичам. Шахраї часто націлюються саме на тих, хто менш знайомий із сучасними технологіями.